- гугнявити
- -влю, -виш; мн. гугня́влять; недок., перех. і без додатка, розм.Говорити, співати нерозбірливо, у ніс.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гугнявити
Смотреть что такое "гугнявити" в других словарях:
гугнявити — (гугнявити, гугнати) Ол. Див. гыгнати … Словник лемківскої говірки
гугнявити — розм. (говорити / співати нерозбірливо, у ніс), гунявити, гугнити, гундосити, гундзявити … Словник синонімів української мови
гугнявити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гугнати — (гугнявити, гугнати) Ол. Див. гыгнати … Словник лемківскої говірки
гугнити — і гугні/ти, ню/, ни/ш, недок., розм. 1) Те саме, що гугнявити. 2) Звучати неясно; звучати набридливо, монотонно … Український тлумачний словник
гундосити — о/шу, о/сиш, недок., розм. Розмовляти в ніс або монотонно, нерозбірливо і плаксиво; гугнявити … Український тлумачний словник
гунявити — влю, виш, недок. Те саме, що гугнявити … Український тлумачний словник
загугнявити — влю, виш; мн. загугня/влять; док., розм. Почати гугнявити … Український тлумачний словник
погугнявити — влю, виш; мн. погугня/влять; док. Гугнявити якийсь час … Український тлумачний словник
прогугнявити — влю, виш; мн. прогугня/влять; перех. і без додатка, розм. Док. до гугнявити … Український тлумачний словник
